ГоловнаПро ГУІсторія
 Версія для друку

Історія

 

З 1854 року в Києві  на перетині вулиць Володимирської та Великої Житомирської красується будівля  Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій  в м.Києві. Упродовж  багатьох років  це було і  залишається  серцем  служби, що охороняє життя та добробут  киян...

Ще здавен людина прагнула приборкати вогняну стихію. Саме тому, історія  пожежно-рятувальної служби   столиці України  тісно переплилась з історією Києва, який  за всю свою багатовікову історію періодично потерпав вiд пожеж, а декілька разів навіть вигорав до тла. 0h.gif


Одне з перших згадувань про пожежу в Давньому Києві відноситься ще до 1017 року, коли князем Ярославом Мудрим під час міжусобної війни був вщент спалений центр міста. Хвиля пожеж не вщухала ніколи  - ні під час воєн, ні в мирні часи.


23 червня 1124 року почалася велика  пожежа,  пiсля  якої  мiсто просто було стерте з лиця землі  на  багато рокiв. У 1169 р.  син Юрiя Долгорукого Андрiй Боголюбський захопивши Київ, зруйнував його та спалив не лише житлові  квартали, а й значну кількість церков та монастирів. Лишень Київ став оновлюватися,  як у груднi 1240 року татаро-монгольська  орда спалила мiсто.  В Києві  лишилися лiченi будинки, та й то переважно на Подолi,  куди й переселилися кияни, якi залишилися серед живих. В ті далекі часи боротьбу з вогнем "вели" - ікони православної церкви - "Неопалима купина" та "Микита Новгородський"...

Виникнення перших протипожежних  заходів  пов'язане  з  розвитком значних  міст у Х-Х1 сторіччі та зведенням кам'яних споруд. 

У 1494 - 1497рр. Києву було надане Магдебурзьке право, тобто можливість самоврядувати в місті. Саме в цю пору тут виникає  пожежно-сторожова  охорона,  яка  мала "берегти місто від вогню та усіляких крадіжок".  На жаль, у кращому випадку вона могла лише констатувати факт пожежі. Дерев'яні будинки горіли так швидко, що ні часу, ні відповідної техніки не вистачало  навіть на те, щоб збити полум'я.

Після повернення місту у 1798  році магдебурзького права, яке було  призупинене після введення у Російській імперії у 1781 році "Установления о  губерниях",  пожежній справі почала  приділятися  належна увага і  кількість пожеж зменшилась. Вищий орган міста - Магістрат мав свого архітектора,  який керував  у  місті  будівництвом  і здійснював контроль за протипожежними заходами під час будівництва.  h15.gif

На горах Хоревиця,  Щекавиця,  Юрковиця та інших існували пожежні варти.  Вони були встановлені також на багатьох церковних дзвіницях та на споруді Магістрату,  яка мала декілька поверхів,  двоярусний дах та вежу у ЗО метрів висоти.

У ХVП сторіччі вперше з'являються "водозаливнi  труби", і вимога  царського  уряду про створення запасів води у дворах та будинках,  заходи, що знижували небезпеку виникнення пожеж від пічного опалення.

На той час, найбільш заселеною частиною міста був Поділ, і за рішенням Київської магістратури всі протипожежні інструменти зберігались там. За ними наглядала обрана людина, до обов'язків якої входило своєчасно з'являтися по пожежній тривозі до сараю з заливними трубами і організовувати їх доставку до місця пожежі. Для цього йому дозволялось використовувати будь-яких коней, що знаходились поблизу.

Після декількох пожеж на Печерську і в Старому Києві, на які не встигали підвозити пожежні інструменти з Подолу, були придбані ще три заливні труби: дві для Печерського форштату та одну для гасіння пожеж в Старо-Київській частині міста. Але і цього було замало. Місту не вистачало і існуючих шести примітивних ручних насосів, половина з яких не працювала.
h1.gifГоловною причиною великої кiлькостi пожеж в Києві було  безпланове будiвництво    дерев'яних споруд,  нестача  води, вiдсутнiсть водопроводу,  незнання правил запобiгання пожежам, та погана органiзацiя  їх гасіння.

Перші служителі пожежної справи з'явились в Києві на початку 30-х років ХІХ століття. Це були солдати  внутрішньої служби, непридатні до строкової служби. Урядовим указом 1837 р. дозволялось набирати людей для комплектування пожежних команд навіть із числа тих, хто відбув покарання. На трьох поліцейських ділянках /Печерська, Старокиївська й Подільська/ в 1831 р. нараховувалось 53 нахтвахтера, 23 вільнонайманих кучери і близько 50-ти пожежних коней. В наявності також був такий пожежний інструмент: ручні насоси, бочки на колесах, крюки, вила, багри,  сокири, лопати та інше. Весь протипожежний інвентар h2.gifфарбували в зеленийколір.

На кошти міських прибутків в 1832 році затверджується постійний штат поліції і поліцейської пожежної частини. Пожежники знаходились в підпорядкуванні поліції і базувались при поліцейських дільницях.

8 січня 1841 року затверджуються штати Старокиївської пожежної частини /брандмайор, унтер-офіцер, 23 рядових пожежних/. Ця дата вважається датою організації професійної пожежної охорони в Києві.

В період становлення пожежної охорони Києва на її озброєнні були: трубно-бочечний хід, конно-механічна драбина і парова машина, яка мала казан ємністю 6-8 відер і насос, який  забезпечував тиск в пожежних рукавах до 15 атмосфер.  h5.gif

У 1854-1857 рр.  у Києвi на площi перед Софiйським  собором  було збудовано велику  споруду "Присутнiх мiсць",  яка збереглася й донинi.  Це був комплекс практично окремих дво- та триповерхових будiвель. Hими було  забудовано  цiлий квартал.  Частиною комплексу була двоповерхова споруда Старокиївської пожежної частини збудоване на перетинi вулиць Володимирської  та  Великої Житомирської.  (Зараз тут розміщене Головне управління міністерства з питань надзвичайних ситуацій України в місті Києві, що упродовж  багатьох років  це було і  залишається  серцем  служби, що охороняє життя та добробут  киян).  Тут розташовувався особовий склад,  стайнi, кузня, примiщень для зберiгання продовольства та фуражу. Це була перша пожежна частина Києва, розташована у спецiально зведеному кам'яному примiщеннi.  Третiй поверх споруди було надбудовано у 1914 роцi.  Пожежна вежа, або каланча була споруджена у 1850 роцi (архiтектор М.Іконніков), аh3.gif повністю був завершений ансамбль у  1924  роцi.  Разом зi  спорудами "Присутнiх мiсць" вона є пам'ятником архiтектури пiзнього класицизму.

До 70-х років 19 століття, в Києві було 4 пожежних частини: Печерська, Дворцова, Старокиївська й Подільська. Але потім, у зв'язку зі зростом пожеж, в Либідській частині міста,  де були розташовані будинки, фабрики й заводи заможних і впливових купців,  була утворена Либідська пожежна частина.

Велику допомогу частинам Києва в гасінні багатьох пожеж приносили добровольці Київського вільного пожежного товариства, яке виникло в 1896 році і при ньому вільна пожежна дружина, яка виїздила на пожежі.

Перші пожежні гідранти в Києві з'явились в 1870 році, але і це не сильно змінило 7h.gifпротипожежне водопостачання міста, адже водопровідна мережа обслуговувала невеличку ділянку центру, а тиск води був незначним.

Вперше в Києві тільки з 1907 року стали застосовувати спосіб гасіння пожеж безпосередньо з водопроводу, що дало відмінні результати. З 1908 року в Києві було введено артезіанське водопостачання й місто було розділене на 4 райони водопостачання. Була звернена увага і на навчання пожежних команд, для чого в усіх частинах міста побудували 4-х поверхові башти й містечка. Знання перевіряли начальники команд. Їх штат у 4-х частинах складав 180 чоловік і 127 коней.

Не дивлячись на те, що в кінці 19 століття з'явилась електрика, телеграф і телефон, основним способом повідомлення про пожежу майже до 1920 року залишалось 8h.gifспостереження з каланчі.

До 1912 року межі Києва розширились і пожежна команда із чотирьох частин уже не відповідала вимогам місту майже з півмільйонним населенням.  У січні 1921 року при Дворцовій частині відкрились курси пожежних інструкторів і науково-показниковий музей пожежної справи. На командні посади в Києві і губернії прийшли кваліфіковані пожежники - учорашні трубники, сокирники, навчені відповідно.

У 1926 році пожежна охорона Києва  вже складалась із 6 пожежних частин, двох пожежних резервів і чотирьох добровільних пожежних дружин. В цьому ж році   пожежні команди Києва повністю перейшли на автотягу.  З квітня 1924 року вводиться  чотирьохзмінна робота пожежних. Але із січня 1926 року  перейшли до трьохзмінної, як найбільш раціональної та зручної.

У квітні 1926 р. почалося будівництво нової пожежної частини на Раковці, а в липні організований   пожежний обоз у Пущі-Водиці.

В 1929 році в Києві вже нараховувалось 9 пожежних частин, в розпорядженні яких  знаходилось 13 автомобілів.

Стала надходити нова сучасна техніка, машини спеціальних  служб /водозахисної, газодимозахисної, зв'язку  та ін./. Наявність киснево-ізолюючих апаратів дала можливість пожежним потрапляти в будь-які приміщення із задимленою атмосферою. Великі промислові підприємства Києва  були вже оснащені приладами електричної пожежної сигналізації, що дозволило оперативно повідомляти  пожежні частини про пожежу з об'єктів. 

У 1936 році в Києві відкрили 2 пожежно-технічні школи, які готували молодший начальницький склад. Наступного року в місті було утворене пожежно-технічне училище.

В перші дні Великої Вітчизняної війни працівники пожежної охорони  стали на захист міста. 11h.gif22 червня 1941 р. фашистська  авіація завдала бомбових ударів по Києву. Вогнеборці негайно почали гасити пожежі. Вранці 24 червня було комбіноване бомбардування   фугасними й запалювальними бомбами. Навичок гасіння таких бомб, які скидались десятками  зі спеціальних контейнерів, підвішених до літаків, у населення не було. Тому виникало відразу  декілька десятків пожеж. Особливо великими   були пожежі  на аеродромі, Дарницькій залізничній станції та авіазаводі. Тільки протягом липня 1941 р. більше 200 киян навчилися гасити запалювальні бомби. У протипожежних формуваннях міста   в ті часи було 28 тис. чоловік.

19 вересня 1941 р. радянські війська залишили Київ. 788 днів і ночей продовжувалась 10h.gifйого окупація. В боротьбі з фашистськими загарбниками приймали участь і пожежники. Вони саботували гасіння пожеж німецьких складів і військових містечок, виводили з ладу пожежну техніку та  обладнання. Готуючись до відступу, німецьке  командування вирішило перетворити місто в груду попелу та руїн і 5 листопада    1943 р. гітлерівці підірвали насосні станції міського водопроводу, але пожежні зірвали фашистський план викрадення пожежної техніки. Фашистські загарбники нанесли місту величезний збиток. Було зруйновано більше 800 підприємств, тисячі державних і громадських споруд площею близько 1 млн. кв. метрів, 5342 житлових будинків.


У листопаді 1945 р. в Києві вийшов перший номер газети "Тривога" - орган Управління пожежної охорони республіки. У 1946 р. в Києві відкрились відновлені курси удосконалення офіцерського складу  воєнізованої пожежної охорони. Гарнізон пожежної охорони столиці на початку цього ж року почав використовувати радіозв'язок.        

 З повоєнних часів починається Новітня історії  пожежної охорони.
          

За останні півтора століття пожежна охорона Києва перетворилася в сучасний гарнізон пожежно-рятувальної служби, який надійно захищає населення столиці України та нараховує 3 тис. 246 чоловік особового складу.

На сьогоднішній день кількість пожежних депо в українській столиці зросла до 29, серед яких одна з найбільших пожежно-рятувальних частин в Європі – 25-Державна пожежно-рятувальна частина по охороні Оболонського району столиці.

Окрім того, в Головному управлінні ДСНС є й інші спецпідрозділи орієнтовані на роботу в особливому режимі. Наприклад, аварійно-рятувальний загін спеціального призначення, до якого входить частина спеціальних пожежно-рятувальних робіт на водних об’єктах (водолази-рятувальники мають на озброєнні пожежний корабель, тож за необхідності можуть гасити вогонь безпосередньо з води. Водолази також рятують людей, які потрапили в надзвичайну ситуацію на воді), а також частина аварійно-рятувальних та спеціальних робіт, що включає групу аварійно-рятувальних робіт, групу спеціальних рятувальних робіт на висотах, хіміко-радіологічну лабораторію та пункт охорони здоров’я.

Ще одним спецпідрозділом є Управління з організації пожежної профілактичної діяльності в державних установах, де рятувальники захищають виключно місця дислокації державних структур України. А також Управління з організації забезпечення заходів цивільного захисту на особливо важливих об’єктах – таких як метрополітен, залізниця, аеродром, заводи, фабрики та ін.

У 90-ті роки ХХ століття після проголошення в Україні незалежності багато чого змінилось в організації роботи пожежної охорони. Стрімкий розвиток демократії та прагнення зробити державні структури більш відкритими для людей, потребувала нових рішень.

Результат не заставив довго чекати на себе – в пожежних частинах гарнізону були створені всі умови для якісного несення служби і відпочинкБезымянный.bmpу особового складу.

5 грудня 1996 року була відкрита пожежна частина № 33 (наразі це 19 ДПРЧ) в Деснянському районі столиці. 28 січня 2008 року, за участю керівництва МНС України та Київської міської влади відбулось урочисте відкриття довгоочікуваної пожежної частини № 40 (наразі це 24-ДПРЧ) по вул. Кошиця, 3б в Дарницькому районі будівництво якої тривало 7 років. Це перша за останні 11 років збудована пожежна частина в українській столиці.

16 лютого 2016 року було відкрито 43-Державну пожежно-рятувальну частину у Деснянському районі. Будівля пожежного депо 43-ДПРЧ була введена в експлуатацію у 1988 році. Після заснування у квітні 1998 року Банкнотно-монетного двору, підрозділ забезпечував пожежну безпеку на даному підприємстві. Із метою забезпечення надійного протипожежного захисту Деснянського району міста Києва, Головним управлінням було вирішено питання щодо довгострокової оренди будівлі пожежного депо Банкнотно-монетного двору Національного банку України.

1121.bmpНа озброєнні Київського гарнізону знаходиться 131 одиниця спеціальної пожежної техніки. На озброєнні у підпорядкованих підрозділах Головного управління є техніка для рятування людей, гасіння пожеж та ліквідації надзвичайних ситуацій у висотних будівлях. Це спеціальний висотний, єдиний в Україні, колінчатий підіймач «ВАІ», створений на шасі «Mercedes» з висотою підйому корзини 54 метри. Для евакуації людей з місця пожежі по телескопічному пакету встановлена драбина. Автомобіль оснащено автономною системою пожежогасіння, яка дає змогу подавати воду та піноутворювач в осередок пожежі на зазначену висоту.

Крім цього в гарнізоні є дві автодрабини «Magirus» з висотою 50 метрів та ще 3 колінчаті підіймачі з висотою підйому до 30 метрів.

У 2007 році за рахунок інвестора для столичного гарнізону був придбаний унікальний у своєму класі підіймач виробництва «BRONTO-SKYLIFT» з висотою підйому до 90 метрів. Адже ні для кого не секрет, що Київ лідирує серед міст України за кількістю висотних будинків та будинків підвищеної поверховості (будинки, висота яких перевищує 47 метрів).

Також, у бойовому розрахунку столичних рятувальників є спеціальний автомобіль технічної допомоги АСТД-20(43105), який являє собою пересувний рятувальний комплекс, що призначений для надання технічної допомоги під час ліквідації наслідків великих аварій на промислових об’єктах. У разі необхідності може забезпечити електрикою знеструмлені об’єкти (має стаціонарний електричний генератор та пересувну електростанцію). Автомобіль також може забезпечувати освітлення на місці виконання робіт. Крім цього, може використовуватися для евакуації транспортних засобів, вагою до 3,5 тонн за допомогою власного евакуатора та електричної лебідки. Маючи кран-маніпулятор, можна виконувати навантажувально-розвантажувальні роботи. Повний привід забезпечує високу прохідність АСТД-20 в умовах бездоріжжя.

Саме завдяки сучасній техніці Київський гарнізон успішно продовжує боротися з масштабними пожежами протягом трьох останніх десятиріч.

Так, наприклад, 6 жовтня 1994 року в Національному академічному театрі імені Івана Франка сталася одна з найскладніших пожеж. Для ліквідації пожежі було задіяно підрозділи 10-ти пожежно-рятувальних частин. Займання сталося на сцені і вогонь загрожував перекинутись у глядацький зал. Ліквідувати пожежу вдалося з найменшими збитками всього за 37 хвилин.

9 березня 1996 року загорілось приміщення центральної апаратної студії радіомовлення централнього корпусу Національної радіомовної компанії Держтелерадіо України, по вул.Хрещатик, 26. Пожежним підрозділам, що прибули на місце пригоди, довелося чимало попрацювати. Пожежі було присвоєно підвищений ранг «Пожежа № 3». Двобій з вогнем тривав більше трьох годин. Проте вогнеборці гідно впорались з поставленим завданням, не допустивши поширення вогню на всю будівлю. Ця пожежа завдала великих збитків телебаченню та радіомовленню України. Вогнем було знищено та пошкоджено обладнання центральної апаратної, декорації апаратно-студійного комплексу телебачення. Із ладу виведені 4 програми українського радіо, на 2 години затримано вихід в ефір програм 1-го та 2-го каналу українського телебачення.

113.bmpВкрай напруженим для пожежної охорони столиці став 1998 рік. Саме у цьому році ліквідовано три складні пожежі: в офісі фірми "ДЕУ Моторс КО", на станції метро "Лук"янівська", де під час гасіння було врятовано 16 людей та на складі палива товариства з обмеженою відповідальністю «КЛО» по вул. Клеманскій. В останньому випадку для ліквідації пожежі знадобилось близько 4 годин. На момент виникнення пожежі, на складі зберігались 59 тонн високооктанового бензину. Коли прибули перші підрозділи, вже горів бензовоз, 4 ємності з паливом 22 метри кубічні кожна та розлитий бензин на площі 30 кв. м. Вогонь набирав сили та швидко розповсюджувався, за декілька хвилин вже палали 10 ємностей на 120 кв. м розлитого бензину. Пожежа кваліфікувалась за найвищим номером – «пожежа №3». Для її ліквідації було залучено 22 одиниці основної та 6 спеціальної пожежної техніки. Пожежні підрозділи працювали в екстремальних умовах, бо існувала реальна загроза вибуху. Вогнеборці відчували відповідальність за свої дії та усвідомлювали чого може коштувати зволікання.114.bmp

Справжнім випробуванням професіоналізму столичних пожежників стали 2001-2004 роки. Тільки завдяки злагодженій роботі та вмілому керівництву під час ліквідації пожеж та аварій, було недопущено екологічної катастрофи зі значними наслідками в столиці. У 2001 спалахнув склад на території бази Міністерства оборони України «Укроборонресурси» (проїзд Соперно-Слобідський, 3). На момент виникнення пожежі на складі зберігалося 20 тонн карбіду  в металевих барабанах, 40 тонн хлорованого вапна, 50 тонн кальцинованої соди, 80 тонн каустичної соди в поліетиленових мішках. Під час гасіння хімікати вступали в реакцію, виділяючи отруйні речовини та загрожуючи безпеці мешканців сусідніх будинків. Не легкою ціною була ліквідована пожежа. Під час гасіння девять працівників пожежної охорони отримали ураження хімічними речовинами, прийшов в непридатний стан бойовий одяг та взуття 63 пожежників.

У 2002 році під час гасіння пожежі, столичні вогнеборці фактично врятували будівлю Кабінету міністрів України, у 2003 році ліквідували складну пожежу на складах ТОВ «Стоїк плюс» по вул. Гаванській, у 2004 році – аварію, наслідків розливу аміаку на території акціонерного товариства «Укрриба» на Повітрофлотському проспекті, 66.

З переводом у січні 2003 року пожежної охорони до Міністерства України з надзвичайних ситуацій, Управління пожежної безпеки м. Києва змінило назву на Головне управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій в місті Києві.

У 2006 році розпочалася робота по удосконаленню пожежно-рятувальної служби столиці, оновлення матеріально-технічної бази та розширення структури за рахунок побудови нових пожежних депо.  Була запроваджена  акція "Герої серед нас", де кращі працівники пожежної охорони, за проявлені мужність і героїзм під час ліквідації пожеж та аварій, заохочуються правами  Міністра, Голови Київської міської державної адміністрації та Української православної церкви.

У період з лютого  і до кінця 2007 року, силами столичних рятувальників були ліквідовані ряд складних пожеж та надзвичайних ситуацій. Серед яких 24 квітня – пожежа на ринку поблизу станції  метро «Шулявська», 18 червня – займання в будівлі Національного палацу мистецтв «Україна». Пожежа сталася під час проведення одного із ювілейних концертів: в задньому щиті сцени глядацької зали зайнялися декорації. Близько 3000 людей було евакуйовано. На щастя, ніхто не постраждав.

Не менш складним видався 2011 рік. 1 грудня підрозділи Київського гарнізону ліквідували пожежу в пологовому будинку за адресою Повітрофлотський проспект, 9. 21 вересня – ліквідовано пожежу на території заводу Київтрактордеталь по бул. Івана Лепсе, 16.  2 листопада – ліквідовано пожежу на території рикну «Святошино», 21 листопада – пожежа в гуртожитку по вул. Кривоноса, 6, під час ліквідації якої було врятовано дитину. Окрім того, 18 листопада, рятувальники ліквідували надзвичайну ситуацію в результаті падіння будівельного крану у затоку річки Дніпро. Подія трапилась у Подільському районі по вул. Набережно-Хрещатицькій, 1. Як виявилось, на понтоні знаходились 8 працівників. П'ятеро з них врятувалися самостійно, ще троє були врятовані столичними рятувальниками.

115.bmpПротягом 2012 року було ліквідовано ряд складних пожеж: 3 лютого ліквідовано пожежу у складському приміщенні  ТОВ «Новітні технології» у Дніпровському районі Києва, на вул. Регенераторній, 4. Орієнтовна площа займання становила 600 кв. м, горіли будівельні матеріали. Рятувальники вчасно ліквідували займання. 13 квітня - ліквідовано пожежу в Київській гімназії №154 за адресою: проспект Перемоги, 63, Святошинський район. Внаслідок пожежі згоріло та розібрано підвісну стелю та утеплювач між підвісною стелею і перекриттям 3-го поверху на площі 600 кв. м. На щастя ніхто не постраждав.  22 червня - ліквідовано займання гілля загальною площею 800 кв. м на території агрокомбінату «Пуща-Водиця» по  просп. Правди, 100.  19 грудня - ліквідовано пожежу на 2 поверсі гуртожитку по вул. Сурікова, 5. Під час гасіння пожежі вогнеборці врятували 4-річну дівчинку, яка отримала опіки та двоє дорослих, які отруїлися продуктами горіння. Постраждалих рятувальники передали лікарям швидкої медичної допомоги, яких вони госпіталізували у лікарню. 17 грудня – пожежа в приватному будинку по вул. Польовій, 5, в результаті якої згоріло та розібрано 400 кв. м дерев’яних конструкцій. 18 грудня – пожежу на території ринку Караваєві дачі по вул. Ушинського, 4.116.bmp

Впродовж 2013 року підрозділи Київського гарнізону ліквідували чотири складні пожежі: 6 травня - ліквідовано пожежу загальною площею 2500 кв. м на території ТОВ «Форум менеджмент Груп», за адресою вул. Інженерна, 1-а, Голосіївського району. Займання виникло в одноповерховому складському приміщенні розміром 100х50 м. Приміщення використовувалось для складування вторинної сировини (макулатура, пластикові пляшки). До гасіння пожежі залучалось 66 рятувальників і 16 одиниць основної та спеціальної техніки Головного управління ДСНС України у місті Києві та 2 одиниці техніки ШЕУ Голосіївського району. На щастя, ніхто не постраждав. 27 жовтня – столичні рятувальники ліквідували пожежу у 4-поверховій адміністративній будівлі Національного університету біоресурсів і природокористування України по вул. Героїв Оборони, 15. Внаслідок пожежі частково знищено 3-4 поверхи та покрівлю будівлі на загальній площі близько 1500 кв. м. 17 листопада -ліквідовано пожежу у промзоні по вул. Віскозній, 32, Деснянського району. Внаслідок загоряння вигоріли та пошкоджені товарно-матеріальні цінності, що зберігалися у металевому ангарі, на площі близько 1500 кв. м. 10 грудня - займання в сауні по вул. Горького, 90, де під час ліквідації пожежі було задіяно 16 одиниць техніки та 70 чоловік особового складу.

Не менш важким видався для столичних рятувальників і 2014 рік, протягом якого було ліквідовано 3 масштабні пожежі.  18 січня - ліквідовано пожежу площею 1200 кв. м, яка виникла в ангарі по вул. Наумова, 1. 18 лютого ліквідовано пожежу в одному з офісів у будинку на вулиці Липській, 10, під час якої пожежники врятували 15 осіб, які були на даху будівлі. Під час гасіння пожежі було виявлено тіло чоловіка. 1 серпня – ліквідована пожежа складського приміщення по вул. Промисловій, 4, загальною площею 1500 кв.м. Вогнем було охоплено склад для зберігання та сушки деревини й склад лакофарбових виробів. Окрім 15 одиниць основної та спеціальної техніки, був задіяний і  пожежний потяг.

2015 рік почався з ліквідації масштабних пожеж. Так, 8 січня - ліквідовано пожежу в цеху по обробці дерева по вул. Набережно-Корчуватській, 136.  8 лютого - під час ліквідації  пожежі у 4-поверховому гуртожитку по вул. Севастопольській, 5, було евакуйовано 30 осіб.

22 липня ліквідовано пожежу в одноповерховій складській будівлі розмірами площею 1500 кв. м по вул. Червонопрапорній, 34, що в Голосіївському районі.

117.bmp1 грудня - рятувальники столиці протягом усього дня працювали над ліквідацією надзвичайної ситуації, що трапилась на просп. Червонозоряному, 14, – через зсув ґрунту відбулося падіння підпірної стінки біля житлового будинку. На щастя, обійшлося без жертв. Для мешканців квартир, які постраждали внаслідок надзвичайної ситуації природного характеру, було розгорнуто евакуаційний пункт у найближчій 144-й школі. Також рятувальники та комунальні служби провели обрізання аварійно небезпечних ділянок зелених насаджень та звільнили автомобілі, які знаходились у завалених деревами гаражах поблизу будинку.118.bmp

2016 рік сколихнула масштабна надзвичайна ситуація, коли в результаті обвалу перекриттів з 1 по 5 поверх відселеної будівлі по вул. Б. Хмельницького, під конструкціями та будівельним сміттям  опинились люди.  Протягом 3-х діб до проведення аварійно-рятувальних робіт було залучено більше 600 осіб особового складу та 100 одиниць техніки від ДСНС України, кінологічна служба, ДП Мобільно-рятувальний центр, КАРС «Київської служби порятунку», Національної поліції України, служб Київської міської адміністрації та Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації.

Для надання екстреної психологічної допомоги, на місці події психологи Головного управління ДСНС України у м. Києві проводили роботу з родичами осіб, які знаходилися під завалами та зі співробітниками аварійно-рятувальних служб з метою стабілізації їх морально-психологічного стану. З місця події було вивезено 52 самоскиди будівельних конструкцій та сміття. 27 лютого аварійно-рятувальні роботи були закінчені. В результаті аварійно-рятувальних робіт було врятовано 6 осіб, нажаль, 2 людини загинуло.

Велику увагу у Київському гарнізоні пожежно-рятувальної служби приділяють професійній підготовці особового складу.

З вересня 1982 року на території 25-ДПРЧ функціонує Навчальний центр, який займається підготовкою пожежних-рятувальників. Досвідчені фахівці пожежно-рятувальної справи навчають молоде покоління нелегкому ремеслу- приборкувати стихію та рятувати людське життя. На стаціонарне навчання центр може прийняти 60 слухачів первинної підготовки, одночасно навчатися у центрі можуть близько 200 чоловік. Для проведення теоретичних занять зі слухачами первинної підготовки та працівниками гарнізону під час навчальних зборів, викладачами застосовуються сучасні методи та засоби роз’яснювальної роботи, а саме: плакати, стенди, макети та манекени. У комп’ютерному класі слухачі та працівники гарнізону проходять перевірку знань шляхом тестування, а також вчаться працювати на сучасній техніці. Комп’ютерна навчально-тестова програма «Іспит» дозволяє проводити не лише перевірку знань, а й самопідготовку.

119.bmpПрофесіоналізм формується як у повсякденному теоретичному навчанні, так і на практиці. У навчально-тренувальному комплексі газодимозахисної служби щорічно проходять навчання понад 1500 газодимозахисників. Після проходження димокамери, захисники повинні виконати нормативи у теплокамері.

Всі газодимозахисники долають однаковий лабіринт, який являє собою модульну систему смуги перешкод в трьох рівнях. Модулі виготовлені у вигляді рівновеликих кубів, які поєднані між собою. Модульна система має елементи, які ускладнюють її проходження:

У теплокамері в автоматичному режимі підтримується задана температура до 50оС. Проходження лабіринту виконується при повному затемненні. Виконання вправи у теплокамері супроводжується звуковими ефектами різних тональностей. Час початку та закінчення вправи по проходженню лабіринту фіксується комп’ютером. Вправа вважається виконаною при нормі подолання лабіринту до 7 хвилин.

Після проведених занять, з кожним підрозділом робиться детальний аналіз рівня підготовки газодимозахисників, який надсилається в підрозділ для усунення виявлених у ході занять недоліків.

Також, в теплодимокамері проводяться заняття зі слухачами первинної (курсової) підготовки.

Окрім цього, для проведення занять залучається тренувально-спортивний комплекс гарнізону, розташований в 25-ДПРЧ, до складу якого входить:

Наявна навчально-матеріальна база дозволяє на високому організаційному рівні проводити прийом підсумкових заліків за навчальний рік від всього начальницького складу гарнізону.

sport.gif На чемпіонатах України з пожежно-прикладного спорту та на проведенні відкритих міжнародних меморіалів "Пам"яті пожежних - героїв Чорнобиля" команда Київського гарнізону з пожежно-прикладного спорту у 1991, 1992, 1993, 1994 роках постійно входила до складу призерів та переможців змагань. Були успіхи команди і в 1995 році на літньому чемпіонаті України - 2 місце, у 1996 році - 3 місце. У 1999 році на літньому чемпіонаті України команда займає 3 загально-командне місце, а три працівника-спортсмена Київського гарнізону, Сергієнко А.Є., Попов О.Д. та Ніколаєнко С.А., виконали норматив майстра спорту України. На зимовому чемпіонаті України 2000 року команда міста Києва зайняла 2 загально-командне місце, а її учасник ст. лейтенант вн.сл. Лесик В.О. на дистанції 100 метрової смуги з перешкодами, встановив новий рекорд України для закритих приміщень. У 2013 році збірна України з пожежно-прикладного спорту зайняла 1 місце на Чемпіонаті Світу в Південній Кореї, більшість команди складали  спортсмени збірної Києва.

Столичні пожежні-рятувальники за незначний відрізок часу з моменту створення нової структури, вже встигли завоювати довіру киян, що поступово перетворює їх на дійсно народну службу порятунку, на допомогу якої можна розраховувати кожному мешканцю та гостю столиці Української Держави.

 

    Твіт